Забіг, у якому немає переможців ?...

Дистанція карантинних днів продовжує зростати. Сумна статистика поки що невтішна, а на світовій арені змагання переходять у площину політичних баталій. Тим часом медики мовчазно працюють... А вчительство й освітяни в цілому дещо перевели подих і, оговтавшись від першого шоку та "набитих гуль", все більш чітко і продумано обирають власну траєктоорію,  все майстерніше починають володіти інструментами електронного навчання. Але технології - це не тільки натискання кнопочок, це також система, закономірності якої потрібно осягати. Цифрова грамотність постає першочерговою необхідністю. І це не тільки про безпеку. Це і про те, для чого, власне, технології, про їх доцільність, ефективність. Яким чином змінюємомь ми, наше ставлення, бачення, мотивація? Питань багато. Потрібен час на аналіз, переосмислення.
Пропоную дати відповіді. А потім обміркуємо результат.

Анкета для учнів:

Навчання... Онлайн? Офлайн? Дистанційно?

Минає тиждень навчання. Учні сумують за шкільними уроками, вчителі оцінюють не тільки роботи учнів, а й час, проведений за комп'ютером. Не зникає відчуття участі у якомусь експерименті на професіоналізм, витривалість, самоорганізацію, присутність гумору, здорового глузду і сенсу. Освоєння і використання різних технологій і методик все ж не може замінити живого спілкування, емоцій з ним пов'язаних.
Ми перейшли у віртуальність - Сlassroom. Там учні отримують завдання, навчальні матеріали, розміщують виконані роботи, скріншоти, повідомлення, проєкти, заповнюють таблиці виконаних робіт, задають запитання, якщо вони виникають.
Для організованої роботи створила сайт-органайзер. Але все ж живого спілкування бракує. Тому ще й запровадила уроки - онлайн, консультації, індивідуальні і колективні. Навчання триває. Хоча рівень вмотивованості - різний. Кожен опановує матеріал за своїм графіком, рефлексує також.
Подяка за урок, навіть , якщо це контрольна - підбадьорує, як і кожна робота, кожна активність...
Досвід , який ми здобуваємо, змінює нас усіх.